Колись давним-давно у далекі двотисячні котрийсь з моїх колєґ-товаришів (не буду згадувати по імені, бо вже й не памнятаю добре, хоча і підозрюю) розповів мені бувальщину зі свойого життя. Діло було у Хранції. Мій колєґа зі знайомим хранцузом зайшли зрання в хранцузьке кахве випити по філіжанці ранішньої кави. Може там планувалося ше шось і до кави, але історія про то ніц не каже. Тож вони собі файно сіли з хранцузом і стали смакувати прованську каву. Тихо-мирно за неспішною бесідою діло дійшло до «платити». Ну тут хранцуз ґонорово дістає двадцєтку евро, кладе на столик, припирає тую двадцєтку горням, аби не здув містраль – то такий хранцузький вітер і вже йде. Колєґа його стримав і каже за здачу, аби зачекати. А хранцуз – «нє, то так кава коштує». Каввва! Два горнєтта!! Двайці евро!!! Колєґа був зі Львова, тож раціонально зауважив, шо за двайці евро можна взєти пачку кави, ше кавоварку на додачу і варити собі те горнєтко на кухни самому. І тут хранцуз видав відповідь, недосяжну для обробки нашим мозком зразка 1992-2002 років експлуатації. Він сказав, шо якшо шорання не буде туйка пити каву за 10 евро (в компанії з другими зварйованими хранцузами), то ґосподар тої кнайпи збанкрутує і більше не зможе купувати у хранцуза дорогі йогурти. Бо той хранцуз робив дорогі йогурти, а може кірпічі, вже тошно не памнятаю. Та то і не важно для моралі сієї бувальщини – у них там кругова порука, як у махвії, тотальна корупція то єсть – я тобі – ти мені. Вони, хитруни, таким способом всі ставали сильно заможними, бо всі у всіх купували дорого і всі через то багато зароблєли. Ну і тратили багато, то ж Хранція, то ж ясно. Але заробляли багато. Ну і тратили тоже. Але то добре, я вам так скажу. Бо зароблєти багато, а тратити мало – то жлобство. А зароблєти мало, а тратити багато – то діягноз.
До чого, дорогі читачі, такий довгий вступ? А во до того. Во слухайте дальше. Дякуючи грамотному та й мудрому використанню нашими всенародно обраними вождями їх гарвардівських і оксвордівських знаній у розвитку економіки нашої ойчизни маємо тепер унікальний шанс перейняти ту згубну хранцузьку практику. Бо наші люде врешті зачєли шось робити, бо то знаєте, їсти чогось хочеться кожен день, а не тіко по п’єтницях. І вони дуже стараються, аби в них то вийшло. А без нас не вийде. Мусимо си пересилити і почєти пити каву у кахве за десєтку, най го качка копне. Бо то не годен по другому. Мусимо їм платити ті грубі гроші, аби вони нам тоже пізніше дали заробити копійчину. Але то дуже важно купувати не в алігархів, бо то жлоби всі і ніц тратити не хотять. Вони ті доляри консервуют, шоби було на чорний день відкупитисі, як по них прийдут. Тре купувати в щедрих ґаздів, шо ніц сі не жмут і всьо до копійки нам назад спровадять. Во останнім чєсом аж троє таких закрутити фільварки:
https://www.facebook.com/events/473733642818928/ – тоті роблять марципани і печенька. Кажут, шо дуже корисні, бо не дают туда борошна і чоколяди. Я пробував, борошна точно нема, а про чоколяду певно дурят, бо вже ну дуже чеколядове. Тре попробувати канапку з чорнов ікров замовити, може знов надурять і намажут грубо тої ікри.
https://www.facebook.com/mylovarnya/?fref=ts – тоті варят мило. Я перше чуть був не з’їв, бо дуже вже смашно то пахло. Вони то варят з оливкової воливи, і самі по Карпатах лазят і травички всякі туткай збирают до того мила, то не переживайте, мило вегетаріанське. Для вар’ятів як я, якшо гречно попросити, то варят навіть з дьогтю. На слідуючий раз спробую замовити з машинного масла, бо мужчина має пахнути дєрзко.
http://www.evrovel.com.ua/ – тоті хлопаки роблят ровери і навіт дают сі покатати. Я ше сам не пробував, але в плян на сей рік вже собі записав у бльокнота. Я там одного вар’ята знаю, то може сі домовимо.
Любі мої, тре нам жити як у клятій Хранції, бо то добре, і вино з сиром каждий день можна. То давайте купіт троха цукорків, троха мила і ровера не забудьте, бо за екольогію тоже не тре забувати. Навіт як у них ніц не вийде, боронь Боже, тричі тьфу через плече, то ви і так будете миті, ситі, і на колесах. На все Воля Ваша.
П.С. Намагайтесь робити дрібні добрі справи. Вони на диво рентабельні ©. Я во на тижні людей підвіз свойов машинов, абсолютно без грязних намірів, а вони мені баньочку сметани наляли.
П.П.С. А знимка не моя. То таке Andrii Metellia витворяє в Cafe 1. Купите цукорку – зайдіт на каву, то зразу за рогом.