Зупинка третя. Ріла. Каварма

розміщено в: Без категорії | 0

Смачно відобідавши в долинах Старої Планини і поґратулювавши гостинним ґаздам ми бадьорим кроком вирушаємо в путь. Далі на південь, до хребтів Ріла, що то теж на болгарській землі. Та дивна країна багата горами навіт більше як пляжами. Стара Планина, Ріла, ше й Пірін з Родопами. Та всьому свій час і своя оповідь, а зараз мова про Ріла, древні фракійці називали їх Роула – водяні гори. Ті пишні і теплі гори ше й найвищі на всіх Балканах. Вершина – гора Мусала, Гора Бога, без малого три кільометри. Вершки тих гір поїдені льодовиками, рай для тих, хто любе пошкрябатись, а не йти стежков, як людські діти. А ше льодовики полишили по собі 200 (двіста!!) криштальових озер. В наших рідних Карпатах є три і ми ся тішимо, а там двіста! Найвищим і найзимнішим є Ledeno ezero, Крижане озеро. Воно собі мирно плюскає ше на сімсот метрів вище за нашу Говерлу. Зимне, аж зуби зводить. А ше біля него поставлено файну теплу хижу для подорожніх, там і позостанемо, бо сонце сідає. Час для вечері.

rily

Нині в нас на столі моя найнайулюбленіша болгарська страва – каварма. Йой, яке то добре, і ситне, і наваристе, і густе, і пахнюче. Для мене каварма – то Болгарія. Для болгарів теж. Якщо ви мандруючи зайдете в якийсь шинок і там не буде каварми – то вже друга країна. Продукти для неї всі прості – мняска багааато, цибулька, перець-чушка, морквочка, помідорки, часничок, селера, вино, а ше приправи чілі, петрушка, чебрець і чорний перчик. Вся таємниця того чаклунства у приготуванні. По перше, тілько глиняний горщик, тілььько. По друге – дуууже малий вогонь у рурі. По третє – дуууже довго. Тоті всі перчики і всяке аж розпускаються у свому соці і в тотому всьому мліє мняско. Як дістаєш потому той горщик і підіймаєш кришку, то треба вважєти, бо так пахне шо можна слинов ся вдавити. Сказати шо воно тане в роті – ніц не сказати, воно тане ше на ложці. Смашного!

Kavarma

Залишити відповідь